149747З 43,4 млрд дол. вкладених в економіку України іноземних інвестицій Тернопільщині дісталося аж 50 млн.

Ситуація з іноземними інвестиціями в регіони України більш ніж сумна. Адже розподілені вони вкрай нерівномірно. Місто Київ та 10 регіонів України отримали майже 94% всіх іноземних інвестицій – 40,6 з 43,4 млрд дол. (Станом на 1 січня 2016 г.) На інші області припадає менше одного відсотка від їх загального обсягу.

А Тернопільщина – це взагалі унікальна територія. Іноземному інвестуванню тут провалюватися далі вже нікуди. За обсягом залучення прямих іноземних інвестицій область впевнено посідає останнє місце серед регіонів України – в її економіку вкладено всього 50 млн дол.

У 2014 р в області зберігалася загальноукраїнська тенденція: інвестиції скоротилися відчутно – на суму понад 10 млн дол. У минулому році, щоправда, спад сповільнився, але не зупинився, триваючи надалі переважно через курсову різницю.

Чи не єдиний позитив у залученні інвестиційних коштів в область – темпи капітальних інвестицій в 2015 р на Тернопільщині зросли більш ніж на 15%, і за цим показником край займав сьоме місце в Україні. Це означає, що найбільш стійкий до потрясінь вітчизняний бізнес в об’єкти області деякі засоби все ж вкладає.

Але досвід сусідньої з Тернопільської, Івано-Франківської області показує, що в нерівному розподілі іноземних інвестицій багато в чому винна сама місцева влада. Наприклад, в підприємства Івано-Франківська залучено понад 500 млн дол. іноземних інвестицій. Велика частина коштів вкладена в об’єкти Хриплинського промислово-інвестиційного вузла. Місцева влада підготувала там для інвестора вільні земельні ділянки з підведеними комунікаціями. І успіх одного проекту свого часу став сигналом іншим інвесторам: “Вкладайте кошти!” А на Тернопільщині зон, подібних Хриплинській, бізнес все ніяк не дочекається.

І ось, після дворічної перерви, днями відбувся Міжнародний інвестиційний форум “Тернопільщина Invest 2016″. Представництво іноземних дипломатів, муніципалітетів і бізнесу хоч і не нагадувало вавилонське стовпотворіння, та й маленьким його теж не вийде назвати – 25 делегацій з 18 країн світу. І дзвін келихів, і приємні розмови гостей з керівництвом Тернопільської обласної адміністрації, облради та міськради абсолютно не означали, що з інвестуванням все чудово: проблем ще чимало, і відтягувати їх рішення вже немає часу.

Гість форуму, глава Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна переконувала журналістів, що разючу диспропорцію в регіональному інвестуванні можна переламати: “Такий форум, як в Тернополі, є початком великого перелому. Оскільки продемонстровані історії успіху свідчать, що іноземні інвестиції йдуть не в великі металургійні або коксохімічні , а в сучасні аграрні або переробні підприємства, які є інноваційними. Потреби в ресурсах там менше, але цінність цих інвестицій для областей – велика, їх можна сміливо множити на десять “.

Як не дивно, але приклади успішних інвестиційних проектів за участю великих іноземних компаній є і на Тернопільщині. У 2006 р в область прийшла німецька компанія “Сумітомо Електрик Борднетце”. Пілотне виробництво кабельних систем для автомобілів “Фольксваген” і “Ауді” вона починала з оренди приміщень на Тернопільському радіозаводі “Оріон” і з майже 300 працівниками. Згодом в приміському селі Байківцях побудували завод, де зараз працюють 3800 чоловік. Ця фірма відчула тут свою необхідність: зручне географічне розташування області, близькість до західного кордону України, віддаленість від зони бойових дій в Донбасі і дешева робоча сила. Нещодавно компанія придбала старе підприємство “Агромаш” в місті Чорткові та тепер проводить реконструкцію і розширює приміщення, а в перспективі планує побудувати великі виробничі площі, працевлаштувати 1500 осіб і виробляти кабельні в’язки для “Ауді-А6″. Загальний обсяг інвестицій очікується на рівні 12 млн євро.

Велике фермерське господарство “Гадз” в Бучацькому районі, де понад 600 га садів, працює з кількома польськими та італійськими фірмами. Підприємство будує фруктосховище, встановило сортувальну і сушильну лінії для виробництва сухофруктів і яблучних чіпсів. Це дійсно те, чого гостро не вистачає в області. Але добрим паросткам ще тільки належить розквітнути. Тоді левова частка з представлених на форумі 30 проектів в різних сферах (агропромисловій, туристичної, енергозбереження та енергоефективності) отримає шанс бути реалізованою.

Обласна влада вустами голови облдержадміністрації Степана Барни рапортує, що для бізнесу створені комфортні умови – тривають процеси дерегуляції, є всі умови для надання адміністративних послуг, введено електронне урядування (78 послуг вже надаються онлайн через портали gov.ua, org.ua, і їх кількість буде рости). Підприємствам спрощено доступ до державних закупівель, впроваджується проект ProZorro.org. Крім того, інвесторам запропоновано понад 50 вільних земельних ділянок у всіх районах області та Тернополі, ряд виробничих приміщень …

Але керівникам області незручно вникати в деталі. Через систему ProZorro.org проходять дрібні закупівлі, які не впливають істотно на (не) спустошення місцевих бюджетів – канцтоварів, пального тощо. За інформацією облдержадміністрації, планова сума цих закупівель на 2015 р становила всього 4,4 млн грн, і зекономлено було аж … 136 тис. грн. А закупівлі на мільйонні суми – від 4,2 до майже 24 млн грн, як, наприклад, для реконструкції каналізаційних мереж в місті Ланівці, на будівництво очисних споруд у Збаражі, реконструкції цих систем в Хоросткові, споруд під геріатричне відділення в Шумському районі, радіологічного корпусу Тернопільської обласної університетської лікарні – проходили із застосуванням переговорної процедури закупівлі, тобто фактично з одним учасником. І при цьому замовник закупівлі – управління капітального будівництва облдержадміністрації – мотивує такий вибір процедури надзвичайною ситуацією, коли роботи треба провести швидко. Ось вам і широкий доступ бізнесу до державних закупівель, де фігурують значні суми бюджетних коштів!

Фахівці програми USAID Лев, що проводили оцінку ділового клімату (АВСА), звернули увагу учасників форуму на низку викликів для ведення бізнесу, які на Тернопільщині серйозніше, ніж загальноукраїнські. Наприклад, більше часу, ніж в середньому по Україні, в області займають гігієнічні процедури, де не обходиться без неофіційних винагород, тобто хабарів. Крім того, опитані тернопільські підприємці більше коштів витрачають на сплату податків: по Україні – 27% від річного доходу, на Тернопільщині – 28,3%. Вони очікують спрощення адміністрування податків, зменшення кількості документів, які супроводжують діяльність бізнесу, набагато кращої обізнаності про різні можливості для розвитку бізнесу, зокрема виходу на зовнішні ринки. Від браку можливості самостійно змінити ситуацію ділові люди з Тернопільщини хоча і неактивно, але все ж надсилають скарги в офіс бізнес-омбудсмена в Києві. Оскільки їх просто дістали безпідставні податкові перевірки ДФС, неповернення експортного ПДВ, відкриті кримінальні виробництва за несплату податків. Скаржаться на деякі дії державної виконавчої служби та державних підприємств … І ці гнівні листи не є тернопільським ноу-хау, вони типові для всієї України. Органам влади є до чого докладати зусиль.

Один з представників цієї влади на форумі – голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна – в цілому знає, що саме треба зробити насамперед для стимуляції бізнесу.

“Без судової реформи і завершеною реформи правоохоронних органів ми нікуди не просунемося, оскільки іноземний інвестор хоче бути впевненим, що його інвестиція повинна бути захищена, її не заберуть за рішенням суду. Другий наріжний камінь – слід завершити реформу контролюючих органів. Оскільки, коли, наприклад , податкова поліція відкриває кримінальне провадження за несплату податків, чи буде зарубіжний бізнес збільшувати інвестицію? Та ніколи! Треба завершити перегляд функцій цих контролюючих органів, зокрема, зменшити кількість перевірок і взагалі ліквідувати непотрібні органи. Треба ще й продовжити дерегуляцію, зокрема – скасувати регулювання цін ще на ряд видів продукції, наприклад молочну (а така пропозиція пролунала на форумі від представника одного з підприємств – переробників молока. – Р.Я.), де ціни регулюють ринок, а його гравці завжди знайдуть спосіб обійти це регулювання. Тоді іноземний інвестор буде з готовністю вкладати кошти в нашу економіку, оскільки буде розуміти, що ніякої чиновник не буде його регулювати і обмежувати “, – сказала Ксенія Ляпіна.

І щоб черговий інвестиційний форум не став формальним заходом, висловлені одним високопоставленим чиновником побажання ще повинні сприйняти урядовці та законодавці. Тому що інакше вийде як в анекдоті: якщо для стимулювання бізнесу влада зробила один крок вперед, то другий крок неодмінно на місці. Просуваємося?

Джерело: gazeta.zn.ua

Розкажи друзям
  • gplus
  • pinterest

Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter