thumb_214397_news_m- Тернопільщина збирається заманювати туристів замками, фестивалями та природними туристичними родзинками.

- Тернопіль, окрім фестивалів, ще й спортивними змаганнями. Однак ані область, ані місто великих грошей у розвиток не вкладають. Утім, кажуть, що туристів таки більшає.

- Фестивалі, підземелля, спортивні змагання на Тернопільському ставі, оглядові майданчики на Кадетрі та Надставній церкві – це те, чим збираються приваблювати туристів до Тернополя. Останніх, кажуть у міськраді, щороку більшає. Однак великою кількістю поки що похвалитися не можна.

Тернопіль, за підрахунками тернопільських чиновників, цьогоріч відвідало 200 тисяч туристів. Загалом на розвиток туризму у місті щороку витрачають близько 100 тисяч гривень. Посадовці визнають, що цього замало. Однак і сама галузь не працює на повну силу, кажуть вони. Схожа ситуація — в усій Україні, адже у 2016 році на розвиток туризму з державної казни не було виділено ні копійки.

- Європейська комісія має щонайменше 11 великих програм і різних фондів, через які надходить фінансова допомога туристичній галузі ЄС, яку вважають стратегічно важливою і яка є третім за величиною сектором економіки, – каже аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Віталій Горобець. – За допомогою цих програм фінансування отримали сотні проектів у ЄС. Однак, окрім фінансової підтримки, у країнах ЄС роблять великий наголос і на громадську ініціативу.

Однак ситуація в Україні дещо інша, додає аналітик. Ініціатив від активістів тут вистачає. Якби до них додати державну підтримку у спрощенні ведення туристичного бізнесу, створення сучасних і зрозумілих стандартів якості, облаштування інфраструктури та надання фінансової допомоги на гідні проекти, це суттєво зміцнило б позиції туризму в Україні. Приміром, на 2017 рік для реалізації Стратегії розвитку туризму 2020 передбачено 32 млн грн. Це дуже маленька сума в порівнянні з тими, що витрачають розвинені країни Європи на туризм. Але…

Тернопіль – не Львів

Чи є у Тернополі подібна стратегія і що ж вона нам обіцяє, розповідає начальник управління стратегічного розвитку міста міськради Юрій Дейнека.

- У 2013-му прийняли стратегію розвитку міста. І туризм, звісно, є одним із стратегічних напрямків розвитку, – каже він. – Тобто він окремо прописаний у розділі «Формування конкурентно-спроможної економіки». Туризм ми розглядаємо як галузь , яку поки що не використовують на повну потужність, але яка може приносити і вже приносить гроші у міський бюджет.

За словами пана Дейнеки, тернопільський туризм має специфіку. Тут немає такої архітектури, як у Львові: є лише один замок, збудований у 1548 році і який зараз є значно меншим, ніж був колись. Також є кілька будівель, зведених на початку ХХ століття, однак і вони були значно зруйновані у часи Другої світової. Тож сьогодні теж не виглядають такими, як були на початку.

- Близько 95% пам’яток під час Другої світової було знищено. Тому ми не можемо робити суттєвий наголос на минуле, а тільки на майбутнє і те, що відбувається тепер, – каже посадовець. – Тож ми пішли кількома шляхами. Перший напрямок – це Тернопіль фестивальний. У місті протягом останніх років відбулося кілька потужних фестивалів:  «Галицька дефіляда», «Файне місто», «Вуличний ринок», Jazz Bez, Фестиваль духовної пісні, на які з’їжджається велика кількість іноземних гостей, жителів інших міст. Тому іде мова про Тернопіль як про культурний туристичний центр.

Хочуть змагання на яхтах

Другий напрямок, про який говорять посадовці, – це Тернопіль спортивний. Тут більшість ініціатив зав’язані навколо Тернопільського ставу. Наразі його потенціал використовують тільки у літній період. Приміром, цьогоріч тут мали бути змагання із зимової ловлі риби, однак провести їх не дозволила погода – Став так і не замерз. У попередні роки тут, за словами пана Дейнеки, проводили різні заходи і взимку.

- Ми, на жаль, проводимо тільки літні змагання. Їх ще мало. Тут змагаються на скутерах і такому іншому. Хотілося б, щоб змагались і на яхтах, – додає він. – Тому у жовтні ми разом із Польщею подаємо заявку на грант, який дозволив би розбудову пляжу на іншому березі Ставу, відпочинкових зон. Тоді Тернопіль біля водойми мав би повністю рекреаційну зону, яка дозволила б відпочивати і тернополянам, і гостям міста.

Хочуть привернути увагу туристів і до минулого. Тож працюють і над цією частиною. Оскільки Тернопіль був у складі Польщі, то і туристи-іноземці до нас їдуть саме звідти. Тому у місті почали з’явитись інформаційні таблички з QR-кодами. Такі є на ЦУМі, де раніше був костел, на фасаді Тернопільського замку, швейної фабрики на вул. Опільського, де раніше був Єзуїтський  костел.

- Ми нарешті відновили діяльність нашого туристичного центру, який протягом останніх років не працював, – додає Юрій Дейнека. – Його директором 6 липня призначили активіста Тараса Ковальчука. Тож невдовзі Центр, розташований за адресою: вул. Грушевського, 2, запрацює ефективно. Так, наразі у Тернополі іде мова про підземелля. Звісно, що його дослідити буде дуже важко. Потрібні великі гроші, крім того, це технічно небезпечно. Але відновлене вже перше підземелля у замку. А 27 вересня, у День туризму, у нас буде презентація туристично-інформаційного центру і проведуть прес-тур підземеллям, екскурсію містом тощо.

Ще однією туристичною родзинкою Тернополя планують зробити оглядові майданчики на храмах. За словами пана Дейнеки, управління співпрацює з церковними громадами, тож такі майданчики планують зробити на Катедрі і Надставній церкві. Звідти туристи зможуть милуватись Ставом і Тернополем.

Без області – ніяк 

Усіх цих заходів, визнають в управлінні, мало. Адже напрямків туризму є дуже багато. Використовувати можна значно більше, однак на це потрібні гроші. Тож, приміром, у наступному році на туризм збираються просити уже півмільйона.

- Ми не можемо похвалитись таким туристичним потоком, як Львів, мільйонним, – додає він. – Однак, працюючи з 2011 року й аналізуючи динаміку показників, можемо назвати її позитивною. Приміром, у 2014 році ми мали падіння потоку. У 2015-му – невеличке зростання. У першій половині 2016 року можемо говорити про зростання на 20-25%. Більшому зростанню, на жаль, не сприяє інфраструктура.

Приміром, у Тернополі достатньо готелів, але не всі відповідають стандартам. Не зовсім демократичною є і цінова політика.

- Один із готелів, у який ми поселяли наших солідних гостей, з 1 серпня підняв ціни.  Одномісний номер зі сніданком коштує близько 1000 грн, – говорить  чиновник. – Звичайні туристи за такою ціною проживати не будуть. Але місто не має власної нерухомості, щоб, приміром, організувати хостел.

Загалом, підсумовує Юрій Дейнека, Тернопіль у плані туризму сьогодні неможливо розглядати окремо від області, а область – без міста. Адже тут – основна інфраструктура, а на Тернопіллі – основні родзинки: замки, зелені садиби, Дністер та інше.

Коментар: Тарас Циклиняк, екскурсовод і краєзнавець:

— Якщо говорити про те, чого бракує Тернополю для приваблення сюди туристів, то можу назвати кілька речей. Насамперед це відсутність комплексної інформації (друкованої або електронної — сайту) про екскурсійні послуги, готелі, таксі, розваги, регулярні події, фестивалі. Кілька днів тому харківські туристи із сумом ділилися зі мною тим, що на сайтах органів державної влади чи міста не знайшли жодної інформації про Тернопіль.

По-друге, Тернополю бракує гідів. У нас усі займаються лише своєю справою. Людина, яка у місті вперше, не знає, де громадський туалет, де смачна кава, де можна провести час, де музеї. Вона не хоче витрачати час на пошук цієї інформації. За останні роки серед туристів (малих груп) стали популярними гіди, які доможуть все віднайти і гарно провести час. По-третє, якщо місто позиціонує себе як туристичне, то воно повинне організувати регулярну (цілолорічну) безкоштовну екскурсію. Нехай раз на місць, нехай раз на тиждень. У цьому мають бути зацікавлені усі, хто годує, поселяє і розважає туристів. На жаль, у нас такого немає.

Коментар: Володимир Горон, турист та організатор мандрівок: 

— Щоб Тернопільщина почала приваблювати туристів, тут бракує багатьох речей. Перше -доріг. Друге – інформації про область. Третє – туристичної комерційної культури в жителів, які мали б створювати цікавий продукт, але люди лінуються. Простіше поїхати “на чехи” і там “товкти копійку”. Також нам бракує розуміння, чого потребують жителі великих міст. А ще – розумної влади, яка нарешті зрозуміє, що туризм – це краща перспектива, ніж різні ГЕСи і АЕСи. Бо нашим чиновникам краще взяти хабар на різних забудовах, ніж дочекатися загального блага від туризму для всіх.

Коментар: Назар Яворський, начальник відділу туризму обладміністрації:

— У 2015 році почалась робота над написанням проекту Стратегії розвитку туризму на Тернопільщині на 2016-2020с рр. Була доволі велика робоча група – науковці, практики. У березні 2016 р. голова обладміністрації видав розпорядження про схвалення проекту. Після цього Стратегію направили в обласну раду. Вона пройшла уже всі комісії. І тепер її включили до порядку денного чергової сесії облради. У нас є доволі якісний проект Стратегії, яка ще не вступила в дію. Це доволі об’ємний документ. У ньому проаналізовано, виписано напрямки, у яких би мали розвиватись райони.

Якщо говорити про те, чого бракує Тернопільщині для приваблення туристів, то це, звісно, об’єкти туристичної інфраструктури – заклади розміщення, харчування відповідного рівня. Це різні бази відпочинку, санаторії, відпочинкові комплекси, садиби зеленого туризму. Вони є, але не так багато, як потрібно. Останні два роки ми беремо активну участь у туристичних виставках і можемо сказати, що інтерес до краю – великий. Збільшити туристичний потік можна саме за рахунок розвитку інфраструктури.

Джерело: te.20minut.ua

Розкажи друзям
  • gplus
  • pinterest

Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter