660e232955af5ff35ca47fe28d5e6053_XLЗ нагоди відкриття перголи та освячення оновленого пам’ятника Степану Бандері, у парку ім.Т.Шевченка «соколята» влаштували показові бої – реконструкції чотирьох історичних епох.

Активісти Тернопільської громадської організації «Сокіл» відтворили біля входу до парку Шевченка чотири періоди української історії: добу Галицько-Волинського князівства, Козаччину, УПА, російсько-українську війну.

Бої славних лицарів-соколят на мечах, юних козачок і козаків на шаблях були настільки правдоподібними, що викликали в тернополян неабияке захоплення. Та справжній трепет наповнив душі присутніх на реконструкції гостей тоді, коли вояки УПА та сучасна українська армія зімітували бій із пострілами. Координував процес почергового відтворення кожної епохи керівник Тернопільського осередку ВМГО «Сокіл» Ілля Семенець.

20258173_330229867399985_5084658169594580766_n

-   Дуже довго українці боролися за свою незалежність, волю, за те, щоб зараз ми існували. Ми розпочинаємо реконструкцію із доби Галицько-Волинського князівства – перших українських героїв, перших богатирів, які стали на захист цієї землі. Продовжать реконструкцію справжні майстри шаблевого бою – козаки. Козаки завжди були готові захищати свою землю, адже козак ніколи не випускав із рук шаблю. Українські повстанці продовжили винищувати гарнізони ворога, здобували зброю, та виборювали українську соборну суверенну державу. Та зараз ми маємо нове покоління героїв. Уже чотири роки йде українсько-російська війна. Українська нація не здалася, а продовжує боротися, і ми все ж таки повернемо свої території. Новітнім героям, які захищають нас на Сході, присвячується показовий виступ про сучасне тактичне ведення бою, – розповів Ілля Семенець .

Керівник ВМГО «Сокіл» також потішив тернополян легендарною піснею Віктора Цоя «Група крові..», яку виконав під гітару в українському перекладі.

Окрім реконструкції боїв чотирьох епох, тернополяни спостерігали за виконанням маленькими «запорожцями» різноманітних козацьких танців. Маленькі козаки також демонстрували, що їм не страшні ні вогонь, ні вода, ні бите скло – хлопчики лягали по черзі на гору подрібненого скла, при цьому на груди їм ставав ще один козачок чи гарненька козачка.

Анна Семенків 

Джерело: ternopoliany.te.ua

Розкажи друзям
  • gplus
  • pinterest

Якщо Ви помітили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть комбінацію клавіш Ctrl+Enter